доведення

доведення
ДОВЕДЕННЯ, доказ - логічна форма встановлення істинності тієї чи іншої думки на основі знань, істинність яких безсумнівна. В Д. розрізняють тезу - судження, істинність якого треба довести; аргументи - судження, за допомогою яких доводять істинність тези; демонстрацію - спосіб логічного виведення тези з аргументів. Д. поділяють на прямі й непрямі. В прямих Д. аргументи безпосередньо підтверджують істинність тези; в непрямих Д. істинність тези встановлюють доведенням помилковості супротивного твердження - антитези. Типовим різновидом цього Д. є "доведення від супротивного". Коли в Д. метою є доказ істинності тези, то це Д. є захистом; коли ж доводиться хибність чи сумнівність думки, то таке Д. є спростуванням. Теза, аргументи і демонстрація підлягають певним правилам (див. правила доведення). При порушенні правил у ході Д. виникають логічні помилки. Д. нерозривно пов'язане з практикою як основою пізнання і критерієм істини. Структура Д. склалася внаслідок відображення у мисленні певних сторін і відношень між предметами та багаторазового повторення цих відношень у практичній діяльності людини. Сучасна логіка формалізує процеси Д., надаючи їм чіткої і послідовної форми.

Філософський енциклопедичний словник / НАН України, Ін-т філософії ім. - К. : Абрис (Бібліотека Державного фонду фундаментальних досліджень). . 2002.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "доведення" в других словарях:

  • доведення — я, с. 1) Дія за знач. довести, доводити. 2) Логічна форма встановлення істинності будь якого судження на підставі інших суджень, істинність яких перевірена практикою …   Український тлумачний словник

  • доведення — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • доведення — Syn: доводка …   Словарь синонимов металлургических терминов

  • транспарентність — доведення до загального відома широкої громадськості інформації про рішення та дії органів влади, взагалі про діяльність будь яких установ, організацій, суб’єктів господарювання посадових осіб …   Словник бюджетної термінології

  • закінчення — (доведення до останньої стадії якоїсь дії, справи тощо), завершення, скінчення, довершення; вивершення (перев. будуючи) Пор. кінець I, 1) …   Словник синонімів української мови

  • аксіома — аксиома axiom Axiom 1) Твердження певної теорії, що приймається без доведення як вихідне, таке, що є підставою для доведення інших тверджень (теорем) цієї теорії. 2) Переносно незаперечна істина, що не потребує доведень …   Гірничий енциклопедичний словник

  • абсолютизація — ї, ж. Визнання чого небудь безвідносно, винятково значимим, самодостатнім, зведення чого небудь в абсолют; доведення до абсолюту …   Український тлумачний словник

  • аналітика — и, ж. 1) лог. Вчення про силогізми й доведення. 2) мат. Те саме, що Аналіти/чна геоме/трія (див. аналітичний) …   Український тлумачний словник

  • безпосередній — я, є. 1) Який не має проміжних ланок, здійснюється без посередництва кого , чого небудь; прямий. || Зовсім близький; найближчий. || Який прямо випливає з чого небудь або зумовлює щось. •• Безпосере/днє знання філос. самоочевидне, одержане без… …   Український тлумачний словник

  • вертикалізація — ї, ж. Доведення предмета до строго вертикального положення …   Український тлумачний словник

  • відповідь — і, ж. 1) Усне чи письмове повідомлення, пояснення з приводу чийогось запитання, звертання тощо. || Розповідь на задану тему (учнем, студентом і т. ін.). 2) Дія, вчинок, що здійснюється на противагу іншій дії, заклику, висловленню тощо. || Рішуче… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»